«Інформаційна війна по-російськи: підміна понять та звинувачення інших у власних «гріхах»», - Павло Мезерін під час літньої школи з інформаційної безпеки

Павло Мезерін, Громадянський Рух «Вільна Інгрія», Санкт-Петербург

Основні тактики та стратегії інформаційної війни, що веде Росія проти України, насправді легко зрозуміти. Не слід вважати, що ми маємо справу із чимось невідомим, адже основні риси інформаційного наступу та пропаганди, що веде Росія мають конкретне коріння та історичну традицію. Необхідно зрозуміти, що історична легітимація в російському варіанті є фактором маніпуляції та наріжним каменем інформаційної філософії цієї держави. За цих умов, підміна понять та звинувачення інших у власних «гріхах» є основним способом ведення інформаційної війни.

Валерій Кравченко,  Донецький центр міжнародної безпеки, викладач Донецького Національного Університету

Природа розуміння дестабілізації, в контексті інформаційної війни, завжди лежить в площині регіонального менталітету та регіональної ідентичності. Масове стереотипне мислення поклало початок розхитуванню колективної донецької ідентичності: з однієї сторони, конкретний, прямолінійний, прагматичний та робочий характер із потребою економічного «господаря», з іншої – цілковита відсутність символів самовдоволення регіональних амбіцій. Саме у цьому синтезі зародився комплекс меншовартості, що надав можливість для маніпуляцій на рівні свідомості. Сьогодні ми спостерігаємо, що основні риси формування регіонального характеру були підмінені закликами ментального повернення до чорно-білої риторики із конкретною метою поляризації суспільства. На основі таких ключових понять як мова, релігія, радянська свідомість, толерантність й був сформований заклик «допомоги братському народу» та кристалізується небезпечний для України вектор заповнення інформаційного вакууму. 

Андрій Каракуц, Донецький центр міжнародної безпеки, викладач Донецького Національного Університету  

Інформаційна безпека не є самодостатнім процесом. Вона завжди лежить в площині 3-х основних безпекових прошарках: фундаментальний (міжнародний контекст), соціальний (мова, ідентичність, колективні зв’язки) та індивідуальний (безпека окремого індивіда). Сьогодні ми спостерігаємо, що інформаційна загроза набула мілітаристського характеру та має вагу реальної загрози. Все це дає підстави стверджувати про ведення війни на новому рівні, війни за ідентичність. В умовах втраченого почуття колективної безпеки, на сході країни, виникли всі підстави для дестабілізації ситуації. Саме тут варто шукати основну загрозу для регіону та можливості для маневрування.