Для зміцнення енергетичної безпеки Україні необхідно діяти стратегічно та говорити одним голосом на енергетичному ринку

16-го лютого учасники спільного засідання Дипломатичного клубу Фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine та Київського міжнародного енергетичного клубу (Q-Club) обговорили проект рекомендацій владним структурам України та інституціям Європейського Союзу щодо зміцнення енергетичної безпеки нашої держави та Європи в цілому. Проект рекомендацій – результат роботи групи українських та іноземних експертів, розпочатої в рамках Другого Київського безпекового форуму з проблем європейської енергетичної безпеки (6-7 листопада 2008 року): http://www.openukraine.org/ua/programs/dialogue/security-forum/08/

Рекомендації були представлені Президентом Київського міжнародного енергетичного клубу, одним з авторів документу, паном Олександром ТОДІЙЧУКОМ, який наголосив, що «реалізація спільних інтересів України та Європейського Союзу є першочерговим завданням для обох сторін» (Повний текст проекту рекомендаційного документу: http://openukraine.org/doc/FinalPaperUA.pdf ). 

Народний депутат України, засновник Фонду Open Ukraine, Арсеній ЯЦЕНЮК підкреслив, що «у світі панує тотальна відсутність енергетичної політики як такої, немає чіткого механізму ціноутворення, особливо газу – оскільки немає такої біржової категорії як газ, немає правил регуляції… Існуючі міжнародні структури не мають достатнього впливу на енергетичну політику окремих країн.» Одночасно пан ЯЦЕНЮК наголосив, що вітає наявність підписаного контракту між Україною та Російською Федерацією, «але базова ціна газу в цьому контракті – найвища за всю історію енергетики». Також народний депутат зауважив: «Я є послідовником того, щоб без жодних зайвих політичних спекуляцій далі вести серйозний діалог, професійний, а не політичний діалог, з російськими партнерами щодо включення базових українських компонентів до газової формули. Адже всі ті компоненти, які є в газовій формулі, не мають жодного стосунку до внутрішнього енергетичного ринку України, на відміну від багатьох європейських країн, які включають в газову формулу свої енергетичні ресурси».

Експерти наголошували, що Україні потрібен стратегічний підхід до її енергетичної політики. Зокрема, пан ЯЦЕНЮК сказав, що «необхідно розробляти бачення наперед – стратегія енергетичної безпеки України до 2030 року – не відповідає на жоден виклик. Чим платитимемо за газ за 2 місяці – чи не тим кредитом, який нам зараз нав’язують?»
Таку позицію підтримав незалежний експерт Олександр НАРБУТ: «якщо проводити модернізацію ГТС України – не потрібно зосереджуватися на ситуативному обговоренні, на модернізації елементів системи, а визначитися, яка повинна бути роль цієї системи за 20 років, і відповідно до цього приймати рішення.  Те саме стосується газосховищ – необхідно розуміти, для чого вони використовуватимуться в майбутньому – виключно для українських потреб, чи спотового ринку Європи?». На думку заступника Секретаря РНБОУ, пана Сергія ПАРАШИНА, голоси експертів повинні бути почуті урядом – якщо їх виконувати, то у найближчі 10 років нас чекає успіх. Пан ПАРАШИН вважає, що «рівень ККД будь-якого українського уряду дорівнює 25-30% - стільки власних рішень уряду доводяться до кінця, а в енергетичній галузі цей коефіцієнт приблизно 10%».

Учасники дискусії погодилися, що енергетика сьогодні є елементом зовнішньої політики. Ресурсні держави активно використовують енергетичну політику як один з елементів зовнішньої політики. А для України це вже має серйозні наслідки. Саме тому, експерти підкреслювали, що принциповою для зміцнення енергетичної безпеки України є єдина державна політика, бо саме політичний чинник заважає її формуванню – у нас існує енергетична політика Президента, Прем’єра, голови ВРУ… На переконання пана Богдана СОКОЛОВСЬКОГО, Спеціального представника Президента України з питань енергетичної безпеки «якраз на території України відбувається зіткнення двох європейських концепцій – енергетичного лібералізму та агресивного енергетичного націоналізму – і обидві лобістські групи приблизно спів-вимірні за потужністю в Україні, а Україна повинна одним голосом говорити на енергетичному ринку».

Особливий наголос був зроблений на програмах енергоефективності, оскільки Україна є однією з наймарнотратніших держав світу. За висловом пана ЯЦЕНЮКА, українці «опалюють атмосферу».  Наприклад, виконавчий директор Альянсу «Нова енергія України» пан Павло КАЧУР підкреслив, що «будівлі в Україні споживають у 2,7-3 рази більше енергії тепла, аніж у Польщі чи Німеччині. А Фінляндія, наприклад, з 80% до 7% зменшила споживання природного газу для опалення», саме тому, вважає фахівець, необхідно «всі проекти енергозбереження/енергозаміщення  розглядати як окупні та реалізовувати їх на умовах позики».

Контакт Фонду Open Ukraine для коментарів:
Іванна Климпуш-Цинцадзе,
Заступник директора з програм
[email protected]
тел: 8-044-235-52-98; 8-067-214-34-62